стіс

рідко стос, сто́су, ч., чого.

1) Велика кількість однорідних предметів, вертикально складених один на одний; стопа (див. стопа III). || Зв'язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів; бунт (див. бунт II). || Рівно складений ряд дров, цегли і т. ін.; штабель. || Те саме, що сажень 3).

••

Лежа́ти сто́сом — бути складеними одне на одного (перев. поліна).

2) перев. мн., перен. Про велику кількість чого-небудь.